вівторок, 19 грудня 2017 р.

Мельниківці. Дайджест

Дійсно, не можна сьогодні думати про Бандеру поза темою ОУН(м).

Ну, хоча б у такому переліку джерел.

А про враження далі.

1. Вікіпедія


Зрозуміло, що танцювати треба від пічки, якою для нас у питаннях історичних є Вікі. І от перша несподіванка:

2013 року ОУН(б) та ОУН(м) оприлюднили спільну заяву про бажання «консолідувати український націоналістичний рух і передусім відновити єдність ОУН», яку підписали голови організацій Стефан Романів і Богдан Червак
Далі звертає на себе згадка про УПА як найбільший збройний рух опору. Мабуть тут треба було згадати про недержавний характер УПА, бо була ж ще і антигітлеровська коаліція. В Україні, а в інших країнах були інші рухи, менші?

Про ідеологію ОУН найкраще знає згаданий в тексті Г.Касьянов.

А от цитата від Я.Грицака про антипольську боротьбу ОУН:

всього націоналістичне підпілля провело 63 замахи. Їхніми жертвами стали 25 поляків, один росіянин і один єврей; більшість — 36 — були українцями (з них один комуніст!)
І ще цитата:

Другий Великий Збір Українських Націоналістів, який офіційно затвердив Андрія Мельника на посаді Голови ПУН і надав йому титул «вождя», проголосивши його відповідальним лише «перед Богом, нацією і своїм власним сумлінням»
А надалі політика вождя була в тому, щоб

«підкоритись волі Гітлера і щирою співпрацею заслужити в Гітлера створення Української Держави»

Втім, і ОУН(б) вважала за необхідне...

...працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище.
А мельниківці таки рушили до демократії:

Третій Великий Збір 30 серпня 1947 року обмежив владу лідера, зробивши його відповідальним перед Збором, що мав скликатися кожних три роки, та запровадивши у програму принципи рівності перед законом, незалежності суду, свободи совісті, слова, преси та політичної опозиції.


2. Додатки


УП про сучасний стан націоналістів

Мельниківці в Поліській Січі

Тарас Бульба-Боровець

Народний оглядач

Мельниківці і бандерівці в Києві.

Бібліотека націоналіста і її сторінка у Фейсбуці

3. А СС "Галичина"?


Так, чомусь про це у звязку з мельниківцями ніхто не згадав. Надолужимо. І ще. А може так. Так ще ж були і Роланд з Нахтігалем

---

Принагідно заглянув в статистику: 1365 переглядів.

1 коментар:

  1. Щодо Тараса Бульби-Боровця на наведеному джерелі бракує такого от абзацу:
    У червні 1941 р. за дозволом вермахту він організував збройний загін української міліції, що прочищував ліси північно-західної України від залишків Червоної Армії та радянських партизан. При цьому Боровець тісно співпрацював з відділами Білоруської самооборони, які виконували подібне завдання у білоруській частині Полісся. До кінця літа його група встановила контроль над значною частиною Полісся навколо м. Олевська і проголосила себе “Поліською Січчю”. Вона добивалася визнання як національна військова частина, однак німці годилися визнати її лише як офіційну міліцію. 15 листопада 1941 р. Боровець дав наказ розпустити Поліську Січ і приступив до створення з членів колишнього загону партизанського формування під назвою “Українська повстанська армія”.
    Це можна побачити в Нарисах Ярослава Грицака: https://www.facebook.com/download/preview/240440690031350

    ВідповістиВидалити