Бандерівські методи політичної роботи

Йдеться про заголовок на УП. Цілком зрозумілий, з одного боку. А з іншого такий, що контрастує з небажанням навіть і знайомитись зі спадком Степана Бандери, а не те що використовувати його методи чи поради, рекомендації, настанови.

Втім, тут не все однозначно, є про що поговорити...

1. Руслан Кошулинський

Згаданий матеріал УП варто, звісно, переглянути в першу чергу, але не тільки. От що пан Руслан казав раніше з цього приводу. Тут про економічний націоналізм коротко і особисто, а тут вже більш розлого і від партії. Тут відкриття VI Бандерівських читань.

Ви побачили щось з ідеологічного спадку Степана Бандери? Я ні. Тим більше, що і сама назва ВО Свобода, і ті чи інші елементи її ідеологічного забезпечення викликають певні сумніви. В тому, що свободівці працюють згаданими методами.

2. Степана Бандера

Хтось, звісно, зробить мені закид: некоректно в тексті ставити пана Руслана поперед пана Степана. Втім, я хотів би звернутись до настанов Степана Бандери саме по-робочому, себто без зайвого пафосу, фанфар і тевтонтських смолоскипів. Для цього перечитав, і хочу спробувати текст 1946 року прочитати дещо по-новому, бо, звісно, вже ж тепер умови для роботи політичної сили зовсім інші. По-перше, є власна демократична держава, а по-друге, світ суттєво змінив засоби комунікацій. Тоді і текст треба прочитати з урахуванням цих нових обставин - взяти те, що є суттю, і спробувати надати сучасних форм, як в політичній площині, так і в комунікаційній.

2.1 Масовий характер політичної роботи

Тут не може бути жодного сумніву: Степан Бандера бачить політичну роботу тільки як масову (сьогодні це називають "народна партія"). А є альтернатива? Так, нечисленна організація революціонерів, орденського типу. Партійна робота має бути адресована не тільки якимось ідейно близьким людям, тим більше, не тільки членам партії. Вся маса включно з опонентами чи активістами політичних противників має бути визнана як цільова. І сенс цієї роботи: підвищення свідомості, залучення до політичного чину цієї маси в прийнятних, початкових формах, простих і зрозумілих для маси.

І маса має дати відгук: нові люди у великій кількості долучаться до партійної роботи. Така була задумка. Щоправда, вона не справдилась в післявоєнні роки. Широкі маси громадян не підтримали націоналізм в тій ситуації. А зараз? Це питання до ідеології: вона зрозуміла, прийнята, переконлива?

Але крім ідеологічного, ще є питання технічне, комунікаційне, як ми зазначили вище: можна сьогодні уявити масову роботу поза Інтернетом? То, виходить, пан Степан - за широке впровадження сучасних засобів комунікації? Звісно, а як інакше домогтись сьогодні масовості?

2.2 Лідери

Виховання лідерів зазначене як важливе завдання партії. Надсучасна формула, саме лідерів бракує українському політикуму. Так, політичних діячів багато, але ж це здебільшого політикани, здобувачі особистих вигод і статків, а не слуги народу, провідники маси, авторитетні громадські діячі. 

Дуже актуально! Можна навіть сказати, що це вічне питання: виховання еліти, лідерів нації. Виховання, а хіба це не бог дає? Ну як дасть, то буде добре, але партія має виховувати лідерів масово, для кожного села, кожного міста, кожного напрямку чи галузі в своїй роботі. На бога тут надіятись не випадає. Але ж засоби навчання сьогодні які! Дистанційка, величезна кількість можливостей, чи користаються ними партії, зокрема Свобода, саме для того, щоб готувати актив?

2.3 Ідеологія і методи роботи

Опанування маси, її залучення до революції пропоноване саме в послідовності "ідеї, боротьба, акції". Саме так, бо конкретний чин тоді є ефективним, дієвим, коли він лягає в певну систему, базовану на ідеях і деталізовану в програмі, конкретних напрямках роботи партії.

Не думаю, що тут щось змінилось. Що з Інтернетом, що без нього, ідеологія має бути ідеологією - зрозумілою і переконливою. А програма - програмою, аргументованою, конкретною, системною. І тільки на цій основі можуть бути сплановані акції: конкретні заходи в конкретних галузях для досягнення визначених програмою цілей.

2.4 Цільові аудиторії

У повній відповідності до сучасних вимог політичного маркетингу: вивчення і врахування особливостей соціальних прошарків, груп, професійних чи територіальних, статево-вікових особливостей аудиторій. Молодь і пенсіонери, жінки, спортсмени, профспілки - все те, що сьогодні називають громадянським суспільством.

 А для роботи в громадянському суспільстві партія має формувати інформаційну інфраструктуру. Вона має бути націлена на різні аудиторії, саме цільові. Аж ніяк не на партійців виключно.

 3. Резюме

То чи використовує ВО Свобода бандерівські методи? Не знаю, вирішуйте самі. 

А інші наші політсили можуть скористатись? Звісно. Як схочуть читати Степана Бандеру.