Так, була велика перерва в нашій туттешній роботі, втім, знов повертається актуальність питання. Як видається. От погляньте:
І тепер пропозиції для двох учасників розмови. А ви, може, пана Богдана не бачили раніше? Впиравимо ситуацію. Ну і ще додамо: 1, 2. Так і про пана Олексія ж треба сказати? І додати: 1, 2. Отже, до діла...
Власне, чому ж саме пропозиції, а не враження від розмови, може полеміка стосовно того, що було сказано? А, знаєте, "по ділах їх пізнаєте їх". Спробуємо перейти від слів до чину, хоч, як можна буде побачити, і слова ж є часто-густо великою і важливою справою. Отже.
Для пана Богдана
Запрошую пана Богдана взяти участь в нашій конференції.
Для пана Леоніда
Запрошую до участі в конференції весь (!) студентський актив Інституту журналістики. А що, не варто? Чому, які можуть бути обмеження чи зауваження?
Протокол
8.7 маємо тут 8 переглядів, але ніхто нічого не сказав. Рушаємо далі. Наступного дня переглядів побільшало, стало 16, але відгуку нема. Втім, потоваришували з паном Олексієм, може щось зробимо зі студентством? Ні, далі діло не пішло. Що є, мабуть, найкращою характеристикою як нашого націоналізму, так і журналістики.
Аж тут несподівано привітання. З далекої доби.
13.7.16 Переглядів: 28
Немає коментарів:
Дописати коментар